hectorvk: (kaprizka)
З дитинства я любив і мимовільно майже повністю вивчив на пам'ять вірш Юліана Тувіма «Lokomotywa» (в російському перекладі, звичайно — «Паровоз»). Фраза з нього «двєнадцать раялєй ми самі відалі» — це у мене навіть такий собі маленький особистий мем :)

Сьогодні поліз шукати його оригінал і знайшов. Трохи, щоправда, засмутився, що дванадцяти роялів там, як і слід було чекати, немає, але то таке. Трохи згодом натрапив на отаку статтю з детальним лінгвокоментарем для c(_)7* і кропітким розбором перекладу з досить суворою критикою останнього.

Аналіз досить цікавий, хоча й наїзд, на мою думку, цілком даремний. Переклад Мошковської дуже і дуже навіть кермує. Утім, може це тому, що я просто до нього звик :)

_______________________________
* Хто не знає, «c(_)7» — це смайл, що позначає чайник. Винайдений мною, удосконалений [livejournal.com profile] mikolasz'ем :)
hectorvk: (vizlipuzli)
Коли мені було років 11-12, жудко модною була картина Іллі Глазунова «Містерія ХХ сторіччя». У нас удома на стіні висіла її репродукція. Хто не бачив, можете глянути. Це така собі феєрична білібірда в дусі колажу «всі герої Сімпсонів» або «знайди Воллі». Кажуть, він писав її більше 20 років. Усіх інтелігентів, пам'ятаю, вона несамовито перла :) До нашої репродукції ще й додавалася схема з поясненнями, де є хто або що. Хоча без такої схеми цю картину навіть цікаво роздивлятися, вгадуючи її героїв :)
Між іншим, права нижня частина (праворуч від машини з написом WEEKEND) була домальована пізніше: на репродукції 1989 року її ще не було :)

Ще в цього художника було аналогічне полотно «Вєчная Росія» — його вже шукайте самі :) (мушу сказати, що, порівняно до цього, «Містерія» — це квіточки) :))

Увага: всі три лінки ведуть на графічні файли дуже великого розміру і ваги!
hectorvk: (strawbs)
З дитинства люблю цей ефект: тримаєш якийсь предмет (хай навіть власний палець) на відстані 5-7 см від очей. Тримаєш так, щоби при одному заплющеному оці він затуляв собою якийсь об'єкт на дальньому плані (наприклад, екран телевізора), а при заплющеному іншому — ні. Потім розплющуєш обидва ока і дивишся на дальній предмет крізь ближній, який видається напівпрозорим :)
hectorvk: (heck the puppy)
У наших бабусь у головній кімнаті хати («залі», як вони її називали) на телевізорі стояли два своєрідних предмети декору: щось на кшталт білих пластмасових медальйонів, десь 15 см діаметром з ніжкою-підставкою ззаду і рельєфними, бронзового кольору профілями Леніна і Сталіна спереду.

Десь наприкінці 80-х ми з братом (було нам коло 9 і 11 років, відповідно) взяли медальйон зі Сталіним, урочисто порубали його сокирою на шматки і викинули у помийну яму.
hectorvk: (kaprizka)
Любі френди, з якого віку ви почали самостійно, без супроводу дорослих пересуватися по місту?
А в якому віці вперше без дорослих виїхали за межі міста?
Дякую.

Read more... )
hectorvk: (Default)
Карочє :)

Я чомусь і думав, що таких довбанутих, як я, з такою міцною механічною пам'яттю з дитинства є одиниці. І не серед френдів - то точно :)

Отже: це були цитати з трьох музичних казок-інсценізацій, які в минулі часи випускалися на вінілових платівках. Жанр, який прикро потонув у непам'яті... Заслухані свого часу до дір, вони настільки міцно засіли в голові, що навіть після пари десятків років деякі пасажі відтворюються майже дослівно :)

А тепер головне: всі вони (о диво!) вчора знайшлися в неті, завдяки російському сайтові arjlover.net, який віднедавна, як виявилося, вийшов у відкритий доступ з необмеженим скачуванням.

1

«Сказка, рассказанная флейтой». Така собі новорічно-піонерська казочка, нічого особливого.

2

«Площадь Картонных Часов». Інсценізація досить відомої казки Леоніда Яхніна з музикою Володимира Шаїнського. У ролях - зірки: Валентин Гафт, Клара Румянова, Анатолій Папанов, Всеволод Абдулов та ін. Дуже тонка і в усі часи актуальна казка. З неї взята багатьом знайома пісня «Белые кораблики», яку пару років тому засемплували якісь репери.

3

«Как игрушки пошли учиться». Теж по своєму непогана пізнавальна казочка. На жаль, відцифрована з дуже пошкодженої платівки, і деякі місця майже неможливо розібрати.

Не комплексуйте, що не вгадали. Це дуже езотеричне знання, ІМНО :)
hectorvk: (kaprizka)
Зараз я наведу кілька цитат, а ті, хто знає, звідкіля вони, хай зголосяться.
Це не опитування і не тест: мені просто цікаво, чи є серед моїх френдів хтось, хто знає це і пам'ятає, так як я :)

1

- Интересно, на какую я попал планету?
- Вы попали в пионерскую комнату.

- Антоша, ты умеешь играть на флейте?
- Да это она... сама...
- То есть как "сама"? Вообще, что ты здесь делаешь?
- Да вот, костюм твой сторожу.
- Костюм?! От кого?!
- От зависти...


2

- Что?! Ты на меня лаешь, школадная собака?! Да я тебя... я тебя съем!

- Мой дедушка был очень грозен. А у меня его характер.
- Мда... придётся, видать, поговорить с тобой по-другому.
- Это как же?
- Кулаками!


3

- Солдатиков!
- Здесь!
- Что тяжелее: пуд свинца или пуд ваты?
- Разрешите доложить, пуд ваты куда легче.
- Эх ты, голова оловянная! Пуд - он всегда пуд. А чего именно - это всё равно.

- Между прочим это уже был четыреста тринадцатый орех!.. Ну что ж, плыви... может тебя кто-нибудь выловит...
hectorvk: (Default)
У дитинстві я думав, що на знаку зображений мужик з великою трикутною лопатою.
hectorvk: (heck the puppy)
Вікторинне питання на знання (чи радше пам’ятання) дитячого фольклору:

Що треба казати, коли тобі за спиною пальцями роблять ріжки? :)



UPD:

Пригадав [livejournal.com profile] mats13 :)
hectorvk: (heck the puppy)
Було мені років десять-одинадцять, коли я побачив цей кліп по телевізору в якійсь опівнічній програмі. І страшно він мене пригрузив: фінальна сцена з розрізанням руки потім снилася ночами :)

hectorvk: (strangle)
- Папа... - сказал он вдруг, не отводя глаз от окна, - папа, а кто царь?
- То есть как это - кто царь?
- Ну - кто?
- Гм... Человек.
- Да нет же.. Я сам знаю, что человек. Какой ты! Не человек, а кто? Понимаешь, кто?
- Не понимаю, что ты хочешь.
- Я тебя спрашиваю: кто?
- Вот, ей-богу... Кто да кто... Ну, если хочешь, помазанник.
- Чем помазанник?
- Что-о?
Отец строго посмотрел на сына.
- Ну - как: если помазанник, то чем? Понимаешь - чем?
- Не ерунди!
И отец сердито отвернулся.


Аналогічно, у віці Павлика (і навіть старшому) я думав, що «намаз» - це коли чимось намазуються :)
hectorvk: (strangle)
Чергова історія з рангу дитячих недочуванок.

В дитинстві в мене (як і в багатьох із вас) було чимало платівок з інсценізаціями казок. Зокрема була ціла серія з андерсенівськими казками. В одній із них - «Стойкій алавянний салдатік» - було місце, коли Солдатик у паперовому човнику пропливає під мостом, де його намагається зупинити Щур («Криса»): «А паспарт у тібя єсть? Діржитє єво, он нє прєдйавіл паспарта!!!» Після чого оповідач повідомляє, що Криса жила під мостом не просто так, а на державній службі: «Імєла уютноє мєстєчко сборщіка пошлін».

На той час обиидва ці слова для мене були порожнім звуком, тому це словосполучення я (як щира українська дитина) інтерпретував як «с борщіком постним». Себто отримувала вона жалованьє, ще й казанок пісного борщу в якості бонусу :)
hectorvk: (paradicsom)
У дитинстві, надивившись відеофільмів у перекладі Володарського/Гаврілова/Горчакова, я міцно засвоїв, що «shit» з англійської перекладається як «чорт».
Відповідно в голові склалося таке собі фразеологічне портфоліо:

іді к чорту = go to shit
чортза шо = shit knows what
ні чорта не видно = can't see no shit
чорт вазьмі! = shit take!

І таке інше.
hectorvk: (paradicsom)


1981 чи 1982 рік.
Дитсадковий ранок присвячений святу 7 листопада.
Інсталяція і перформанс на тему «Гриби, під дією яких Леніна відвідала ідея соціалістичної революції»
На передньому плані аз грішний :)
hectorvk: (strangle)
Дуже великим здивуванням у дитинстві для мене було, що звук плювання записується як "тьфу!", а не "пху!", а полегшене зітхання як "фу...", а не "хух..." :)
hectorvk: (paradicsom)
Дві книжки дитинства, які я з задоволенням перечитав би або просто потримав би ще раз у руках:

1. «Дивовижні пригоди Юрчика та його діда»* - автор Наталя Забіла**. Дід Юрчика - винахідник, і чотири частини повісті обертаються навколо чотирьох його винаходів: збільшуваних і зменшувальних таблеток, кишенькового думкоприймача (допомагає розв'язати складну моральну задачу), знову збільшуваних таблеток, але застосованих для потреб народного господарства (у цій історії фігурує іноземний шпіон) і пілюль, що замінюють їжу (тут навіть накльовуються романтичні стосунки).

2. Лариса Письменна*** «Ми, "Веселий" і Останній Могікан». «Ми» це головний герой повісті - хлопчик Ярослав і його батько, водій екскаватора на прізвисько Останній Могікан****, які у форматі магічного реалізму будують новий мікрорайон "Веселий".

Обидві ці книжки в мене були в російському перекладі. Тому особливо цікаво було би побачити оригінали.

Ні в кого нема? :)

_______________________________________
* [livejournal.com profile] otarе, мовчи :))))

**http://sofiynist.donntu.edu.ua/kalendar/2008/march/zabila.html

*** Письменна Лариса (1914-1992 рр.)— відомий український прозаїк. Народилася в смт.Чоповичі в сім’ї лікаря. Закінчила Білоцерківський фінансовий технікум, навчалася у Київському лісовому інституті. Працювала зав. Редакцією літератури у видавництві "Веселка". Нагороджена орденом "Знак Пошани", Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Автор численних книжок казок, оповідань та повістей для дітей; збірки оповідань та повістей "Скарб Вовчої криниці" (1975); роману "Батько" (1978); збірок повістей і оповідань "Ненаписаний портрет" (1979), "Не за синіми морями" ( 1980), "Ліна" (1983); Вибраних творів (1984); однотомника казок, повістей, оповідань "Тисяча вікон і один журавель" (1984); повісті-казки "Там, де живе Синя Ластівка" (1986). Твори перекладалися російською, грузинською, естонською, литовською, німецькою, румунською мовами.
За збірку "Тисяча вікон і один журавель" удостоєна премії ім. Лесі Українки (1984). Член Союзу письменників з 1956 р.


**** Це прізвисько екскаватора, а не водія :)
hectorvk: (paradicsom)
Дійшов, знаєте, до сцени, де Гаррі, щойно вперше поцілувавшись із Чо Чанґ, біжить до Рона з Герміоною і все їм розповідає, ще й обговорює деталі...

Щось мені не віриться, що таке можливо. Або це вже якась патологічна екстраверсія.
hectorvk: (petrov+vasechkin)
Серед американських школярів-хуліганів (і не тільки) широко розповсюдженою є маніпуляція, відома як "wedgie". Виглядає це так: до жертви підходять ззаду, хапають краєчок трусів і з силою смикають так, щоби білизна врізалася між сідниць.

юлістрація )

Це часто можна бачити в "Сімпсонах", наприклад - Мілхаузу і Мартіну постійно дістається.

Але що характерно: ані серед моїх товаришів дитинства, ані серед моїх вихованців у школі подібна практика взагалі ніколи не вживалася.
Може вам траплялося таке? Чи воно аж надто чуже слов'янському менталітетові? :)
hectorvk: (pumpkin)
Ось іще один яскравий приклад парадоксальності й, водночас, цілковитої логічності дитячого мислення.

Є у Розенбаума така пісня «А может, не было войны». І в ній є такі слова:

А может, не было войны,
И у отца с рожденья шрамы,
Никто от пули не погиб,
И не вставал над миром гриб,
И не боялась гетто мама?


Коли в свої 8-9 років я чув цю пісню, я ще не знав такого слова - "гетто". Втім, я мав якось пояснити для себе це дивне звукосполучення (чомусиком я ніколи не був і діймати дорослих питаннями звички не мав). Звідкись (імовірно з фільмів і з журналу "Вясёлка", кілька чисел якого мені доводилося гортати) мені було відомо, що "гэта" білоруською означає "ця". Отже я розсудив, що "мама" повинна була боятися, що хтось викаже її окупантам ("Гэта!" - мовляв, "Ось вона! Хапай!"). Тобто ідею вловив вірно :) Чому саме білоруською? Ну, мабуть, родина автора жила тоді в Білорусі.

Як бачите, наявність будь якого багажу знань дозволяє знайти пояснення (принаймні, для самого себе) до всього :)
hectorvk: (pumpkin)
У дитинстві я чомусь був упевнений (сам би я до такого не додумався, звісно, тож, певно, почув від якогось жартівника абощо) у тому, що відома репліка Отелло ("Have you pray'd to night, Desdemon?") звучить як "Малілась лі ти наначь, Дездемона? ІЛІ ТИ НЄВЄРУЮЩАЯ???!!!!" (слова, набрані жирним капслоком, вимовляються хрипким істошним криком, і безпосередньо після цього відбувається хрестоматійна странґуляція героїні).

А у вас були якісь абсурдні, втім, міцні переконання?

October 2012

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
212223 24252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 02:36 am
Powered by Dreamwidth Studios